(раніше від інших)

1) купувати раніше від інших

2) амер. заволодіти державною землею для одержання переважного права на її придбання

3) розм. заволодіти раніше від інших (землею тощо)

* * *

1) купувати або придбати раніше за інших; скуповувати; cл., дiaл. заволодіти державною землею для отримання переважного права на її купівлю; заздалегідь використовувати

2) заволодівати ( чим-небудь) раніше за інших; привласнювати

3) вiйcьк. попереджати, випереджувати; кapт. оголошувати багато взяток

4) заміняти що-небудь

5) cпeц. переривати обслуговування

1) купува́ти рані́ше від і́нших

2) заволодіва́ти рані́ше від і́нших ( землею тощо)

1. n

1) ківш; ківшик

2) совок, лопатка

3) черпак

4) ополоник

5) хір. ложечка

6) тех. ківш (землечерпалки)

7) котлован; западина; заглибина

8) зачерпування, вичерпування, черпання

9) велика кількість (чогось)

10) амер., розм. куш

11) розм. сенсаційна новина (в газеті тощо)

12) тех. діапазон вимірів (вимірювальних приладів)

2. v

1) копати, викопувати (тж scoop out)

2) видовбувати

3) висвердлювати

4) черпати; зачерпувати; вичерпувати

5) мед. вискоблювати (ложечкою)

6) амер., розм. одержувати великий прибуток (великий куш)

7) розм. опублікувати сенсаційну новину (раніше від інших)

* * *

1) совок; ручна лопатка; ківшик; ківш; черпак; розливальна ложка, ополоник; напівкругла ложечка, совочок; ложечка ( хірургічний інструмент)

2) черпання; кількість чого-небудь ( яка зачерпується одним ковшем)

3) cл. куш

4) сенсаційна новина

5) котлован, западина, яма

6) кiнo "ківш", прилад верхнього розсіяного світла з подвійною дугою

1) копати, викопувати ( scoop out); видовбувати; висвердлювати

2) черпати, зачерпувати, вичерпувати (совком, ковшем); мeд. вискоблювати ложечкою; згрібати, збирати (совком; тж scoop in); загрібати (scoop in, scoop up)

3) cл. отримувати великий прибуток

4) cл. опублікувати сенсаційну новину

1) купі́вля рані́ше від і́нших

2) перева́жне пра́во на купі́влю

1) купувати або придбати раніше за інших; скуповувати; cл., дiaл. заволодіти державною землею для отримання переважного права на її купівлю; заздалегідь використовувати

2) заволодівати ( чим-небудь) раніше за інших; привласнювати

3) вiйcьк. попереджати, випереджувати; кapт. оголошувати багато взяток

4) заміняти що-небудь

5) cпeц. переривати обслуговування

1) розглядати; обговорювати; обмірковувати

2) вважати, гадати

3) брати до уваги, зважати на, враховувати

4) виявляти повагу (до когось); рахуватися (з кимсь)

* * *

1) розглядати, обговорювати; обмірковувати

2) обдумувати; задумати, збиратися або мати намір ( зробити що-небудь); подумувати ( про що-небудь)

3) брати до уваги, враховувати

4) думати, вважати

5) виявляти повагу ( до кого-небудь); рахуватися ( з ким-небудь)

6) юp. судити по сукупності ( з раніше здісненими злочинами)

МИСТЕЦТВО - знаково-семіотична галузь людської культури, яка, на відміну від інших засобів комунікації, позначена намаганням у всіх своїх повідомленнях поєднати відтворювану у цій галузі конкретність світу з тими чи тими його узагальненими сенсами. Будь-який мистецький, у широкому значенні, текст обов'язково надає конкретності універсального характеру, що і є основною ознакою художнього образу як головного будівельного матеріалу у М. Художній образ - особливий знаковий сколок зі світової - природної чи людської - дійсності, який унікальним чином органічно поєднує той чи той її фрагмент з універсальними значеннями. Відповідним чином мистецький твір у всьому часовому діапазоні художньої творчості постає передовсім як особливий інформаційний процес надзвичайної смислової місткості. М. - комунікація, у якій повідомленням є текст у повному своєму знаково-семіотичному складі, внаслідок чого це повідомлення набуває інформаційної ваги, по суті, незрівнянної з усіма іншими семіотичними інструментами культури. Фундаментальна риса М. - орієнтація на конкретність світу у її зв'язку з утвердженими чи утверджуваними культурою стратегемами останнього - і визначає надзвичайну тривкість мистецької діяльності у всьому часі і просторі людської історії від давнини до сучасності. Проте різні епохи цієї історії необхідно дають і різні форми М., хоча й зберігають вказану його фундаментальну рису. Так, "досучасне" М., від архаїки до початку Нового часу, обов'язково переплітається з іншими галузями ідеологічної діяльності тогочасної людини - від релігії аж до правничої сфери, відтворюючи передовсім світогляд великих спільнот-колективів тих епох В. ідповідним чином таке М. позначене ослабленою авторською індивідуальністю або навіть її повною відсутністю І. сторія того М. постає насамперед як його поступова, але неухильна емансипація від згаданих інших галузей культурно-семіотичного Всесвіту і паралельно від обов'язково надособистого бачення світу, притаманного тій добі. Від часів європейського і цілої серії азійських "ренесансів" М. починає орієнтуватися вже на підкреслено індивідуальний, "авторський" погляд на дійсність. Відтак головною семантикою М. стає сама ця дійсність, уже позбавлена попередніх надособистих, колективно-міфологічних інтерпретацій. Отож, якщо раніше М. відтворювало "світогляд", то віднині - сам світ у всій його проблематичності і незавершеності. Уся мистецька сума Нового часу постає як безнастанне побільшення у ньому, з одного боку, індивідуальної авторської ініціативи, аж до злободенної постмодерністської ексцентрики, а з другого, тих чи тих художніх способів до відтворення віднині плинного, принципово незавершеного, "гераклітівського" світового процесу. М. відповідно віддзеркалює і цей процес, і авторську особистість у ньому. Вже на порозі Нового часу, а особливо у розпалі романтизму, до мистецької семантики і взагалі поетики невід'ємно ввійшла і та велика народно-колективна особистість, до якої належить той чи той митець. Це надає усім подальшим мистецьким формам відповідної національної забарвленості, котра у своїй своєрідності особливим чином уточнює як авторику особистісно художника, так і характер, типологію відтворюваного ним світу. Характерно, що саме в час романтизму здіймається полеміка довкола гіпотетичної прийдешності М., яка у певних своїх крайнощах (Гегель) доходить до сумнівів у самій можливості такої прийдешності - у зв'язку з бурхливим загальним розвитком людського семіозису, - особливо у напрямі абстрактної інформації. Проте ці песимістичні прогнози, зважаючи на інтенсивну мистецьку продуктивність сучасності, все ж таки не справдилися Р. азом з тим М. Нового часу від барокової доби і далі доволі різко диференціювалося на "авторське" і на "масове", які наразі перебувають у безсумнівному, незрідка тяжкому конфлікті. Не виключено, що цей доволі драматичний поділ сучасної мистецької праці зумовлений неуникною необхідністю, з одного боку, відтворення особистісного багатства новоєвропейської цивілізації, а з другого, фіксації загалом сталих і доволі елементарних світоглядів великих людських мас у ній, що з'явилися на історичному обрії "насамкінець" Нового часу.

1) займати (захоплювати) раніше (за когось)

2) заволодівати увагою

3) занепокоїти

* * *

1) займати, захоплювати раніше за інших

2) займати, поглинати увагу, турбувати

3) icт. бути упередженим, необ'єктивним

n ж. ім'я

Біт (зменш. від Beatrice)

* * *

1) удар; бій ( барабанний)

2) cпeц. пульсація (нaпp., серця); коливання ( маятника)

3) мyз. ритм; такт; відлічування такту; доля (одиниця ритму, метра); змах диригентської палички

4) дозор, обхід; маршрут дозору; район патрулювання

5) миcл. місце облави

6) aмep.; cл. сенсаційне повідомлення (опубліковане в одній газеті раніше, ніж у всіх інших)

7) щось визначне, небувале

8) aмep. шахрай, ошуканець; дармоїд

9) = beatnik

10) ошуканство; шахрайство; збитки

11) батман ( фехтування)

12) мop. лавірування; курс проти течії або вітру

13) кiнo "хлопавка" ( при зйомці звукових фільмів)

14) pl; фiз. биття

1) aмep. втомлений, вимотаний, розбитий

2) aмep. ошелешений

3) який стосується бітників

1) бити, ударяти; калатати, стукати

2) бити, побити; лупцювати

3) колоти, подрібнювати

4) побити, перемогти; перевершувати, бути кращим, вищим; aмep. ошукати, обдурити; (to) обігнати, перегнати; спантеличити

5) битися; тріпотіти; пульсувати

6) обшукувати, обмецувати, влаштовувати облаву

7) фiз. створювати биття

8) відбивати (такт, час); бити ( у барабан); подавати сигнал; звучати при ударі ( про барабан)

9) збивати ( яйця); вимішувати (тісто; тж. beat up); збиватися ( про яйця); розмішувати ( глину)

10) вибивати ( одягbeat up); відбивати ( м'ясо); молотити, вибивати ( злаки); тріпати ( льон); тex. кувати, чеканити, карбувати

11) пробивати, протоптувати, прокладати ( дорогу)

12) мop., cпopт. лавірувати; боротися із зустрічним вітром або течією; рухатися проти вітру

13) to beat smth into smth убивати, забивати; утовкмачувати змішати, збиваючи

14) to beat smb into smth, into doing smth (биттям) змусити кого-небудь зробити що-небудь; примусити кого-небудь до чого-небудь

1) переважне право придбання

2) розм. захоплення, оволодіння

* * *

1) купівля раніше за інших; скуповування; переважне право купівлі

2) юp. право уряду воюючої сторони на купівлю товару, що належить громадянам іншої країни е знаходиться в дорозі ( у країну ворога)

3) захоплення, оволодіння; привласнення

4) вiйcьк. попередження; кapт. оголошення великої кількості взяток

5) cпeц. переривання обслуговування

1) поштовх

2) колючий удар; стусан; випад

3) зустріч, бій (на шпагах тощо)

4) ав. тяга, сила тяги (двигуна)

5) тех. опора, упор; осьове навантаження; напір, натиск; протитиск

6) геол. горизонтальний (боковий) тиск

v (past і p.p. thrust)

1) штовхати; тикати

2) штовхатися; пробиватися, лізти

3) засовувати, усовувати, просовувати

4) перен. нав'язувати (свою думку)

5) завдавати удару; колоти; простромлювати, устромлювати

6) підпирати

7) військ. рухати; уводити (в бій)

8) військ. просуватися

9):

to thrust oneself — нав'язуватися, пролазити, втиратися (кудись)

* * *

1) поштовх

2) колючий удар; стусан; випад

3) удар

4) напрямок, ухил

5) пафос

6) тиск

7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск

8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)

9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)

1) штовхати, цокати

2) сунути; засовувати, всувати, просовувати

3) завдавати удару; забивати, всадити; молотити

4) вiйcьк. рухати, вводити

5) впирати

••

1) удар; бій ( барабанний)

2) cпeц. пульсація (нaпp., серця); коливання ( маятника)

3) мyз. ритм; такт; відлічування такту; доля (одиниця ритму, метра); змах диригентської палички

4) дозор, обхід; маршрут дозору; район патрулювання

5) миcл. місце облави

6) aмep.; cл. сенсаційне повідомлення (опубліковане в одній газеті раніше, ніж у всіх інших)

7) щось визначне, небувале

8) aмep. шахрай, ошуканець; дармоїд

9) = beatnik

10) ошуканство; шахрайство; збитки

11) батман ( фехтування)

12) мop. лавірування; курс проти течії або вітру

13) кiнo "хлопавка" ( при зйомці звукових фільмів)

14) pl; фiз. биття

1) aмep. втомлений, вимотаний, розбитий

2) aмep. ошелешений

3) який стосується бітників

1) бити, ударяти; калатати, стукати

2) бити, побити; лупцювати

3) колоти, подрібнювати

4) побити, перемогти; перевершувати, бути кращим, вищим; aмep. ошукати, обдурити; (to) обігнати, перегнати; спантеличити

5) битися; тріпотіти; пульсувати

6) обшукувати, обмецувати, влаштовувати облаву

7) фiз. створювати биття

8) відбивати (такт, час); бити ( у барабан); подавати сигнал; звучати при ударі ( про барабан)

9) збивати ( яйця); вимішувати (тісто; тж. beat up); збиватися ( про яйця); розмішувати ( глину)

10) вибивати ( одягbeat up); відбивати ( м'ясо); молотити, вибивати ( злаки); тріпати ( льон); тex. кувати, чеканити, карбувати

11) пробивати, протоптувати, прокладати ( дорогу)

12) мop., cпopт. лавірувати; боротися із зустрічним вітром або течією; рухатися проти вітру

13) to beat smth into smth убивати, забивати; утовкмачувати змішати, збиваючи

14) to beat smb into smth, into doing smth (биттям) змусити кого-небудь зробити що-небудь; примусити кого-небудь до чого-небудь

1) розглядати, обговорювати; обмірковувати

2) обдумувати; задумати, збиратися або мати намір ( зробити що-небудь); подумувати ( про що-небудь)

3) брати до уваги, враховувати

4) думати, вважати

5) виявляти повагу ( до кого-небудь); рахуватися ( з ким-небудь)

6) юp. судити по сукупності ( з раніше здісненими злочинами)

1) купівля раніше за інших; скуповування; переважне право купівлі

2) юp. право уряду воюючої сторони на купівлю товару, що належить громадянам іншої країни е знаходиться в дорозі ( у країну ворога)

3) захоплення, оволодіння; привласнення

4) вiйcьк. попередження; кapт. оголошення великої кількості взяток

5) cпeц. переривання обслуговування

1) займати, захоплювати раніше за інших

2) займати, поглинати увагу, турбувати

3) icт. бути упередженим, необ'єктивним

1) поштовх

2) колючий удар; стусан; випад

3) удар

4) напрямок, ухил

5) пафос

6) тиск

7) тex. опора, упор; напір; осьове навантаження; протитиск

8) aв. тяга; сила тяги ( двигун)

9) icт. зустріч, бій ( на шпагах)

1) штовхати, цокати

2) сунути; засовувати, всувати, просовувати

3) завдавати удару; забивати, всадити; молотити

4) вiйcьк. рухати, вводити

5) впирати

••

I n

1. голосування, балотування

2. збірн. кількість поданих голосів; кількість тих, що голосували

3. право голосу

4. вотум; рішення, резолюція (прийняті шляхом голосування)

5. виборчий бюлетень

- affirmative vote голос "за"

- cemetery vote амер. голосування за покійника, ще не виключеного зі списку виборців; шахрайство

- cliffhanging vote голосування з мінімальною перевагою голосів

- concurring votes голоси, що співпадають

- cross-over vote голосування за законопроект, запропонований іншою партією

- dissenting (negative) vote голос "проти"

- equally decided vote поділ голосів порівну

- final vote кінцеве голосування

- floating vote виборці, що голосують то за одну, то за іншу політичну партію; виборці, на яких не можна твердо розраховувати

- free vote парл. "вільне голосування" (в парламенті), голосування з власних переконань, незалежно від партійної приналежності

- nationwide vote всенародне голосування, референдум

- no confidence vote вотум недовіри

- non-recorded vote голосування, яке не протоколюється/ не вноситься в протокол засідання

- open vote відкрите голосування

- popular vote

a) всенародне голосування, референдум

b) амер. голоси, подані на президентських виборах виборцями (на відміну від голосів, поданих членами колегії виборців)

c) голоси виборців (на відміну від голосів членів законодавчих зборів та інших представницьких закладів)

- protest vote амер. голос, поданий на виборах за кандидата, який не має шансів на обрання (на знак протесту проти іншого кандидата)

- recorded vote голосування, яке заноситься в протокол засідання

- rising vote амер. голосування вставанням

- roll-call vote поіменне голосування

- separate vote роздільне голосування

- secret vote таємне голосування

- unanimous vote одноголосне голосування

- inconclusive vote голосування, яке не дало результату; безрезультатне голосування

- votes cast кількість поданих голосів; подані голоси

- vote (given) ad referendum голосування на основі "ad referendum" (лат. "за умови звернення за схваленням/ затвердженням до вищестоячої інстанції)

- vote indicator показник результатів голосування

- vote article by article постатейне голосування

- vote of censure пропозиція про осуд/ критичну оцінку

- vote of confidence вотум довіри

- vote by correspondence голосування поштою; заочне голосування

- vote without debate голосування без обговорення/ без дебатів

- vote on a draft resolution голосування щодо проекту/ за проект резолюції

- vote on the motion as the whole голосування за пропозицію в цілому

- vote of non-confidence вотум недовіри

- vote in the normal way голосування в звичайному порядку

- vote by proxy голосування за дорученням

- vote by roll-call at the rostrum публічне голосування, голосування коло трибуни

- vote by secret ballot таємне голосування

- vote by (a) show of hands голосування підняттям рук

- vote by sitting and standing голосування вставанням

- vote of thanks висловити вдячність/ подяку

- vote by "yes" and "no" голосування відповідями "так" або "ні"

- division of votes поділ голосів

- equality of votes рівний поділ голосів

- explanation of votes виступ щодо мотивів голосування

- number of votes кількість голосів

- to ask for a vote article by article вимагати постатейного голосування

- to be deprived of the rights to vote бути позбавленим права голосу

- to be entitled to vote мати право голосу, володіти виборчими правами

- to cancel a vote анулювати голосування

- to carry all votes завоювати всі голоси, пройти одноголосно

- to carry a vote прийняти резолюцію/ пропозицію, яка ставилася на голосування

- to cast a dissenting vote не погодитися, висловити іншу думку/ незгоду

- to cast a vote проголосувати

- to change one's vote змінити своє голосування

- to confirm a vote підтвердити голосування

- to count the votes підраховувати кількість голосів; проводити підрахунок голосів

- to declare the vote closed оголосити про припинення голосування

- to declare smbd. unanimously elected less two votes оголосити про те, що за когось проголосували одноголосно, за винятком двох голосів/ людей

- to defer a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування

- to duck on the vote ухилитися від голосування

- to exercise the right to vote користуватися своїм правом голосу

- to explain one's vote виступити щодо мотивів голосування

- to gain all votes завоювати всі голоси, пройти одноголосно

- to give a casting vote подати вирішальний голос

- to give one's vote for /to smbd. проголосувати за когось, віддати свій голос за когось

- to go back upon a vote оспорювати чинність голосування

- to get out a vote амер. добитися явки виборців на вибори, привести виборців на виборчі дільниці

- to have the right to vote мати право голосу, володіти виборчими правами

- to interrupt a vote перервати голосування

- to move that a separate vote be taken запропонувати роздільне голосування

- to move a vote of thanks внести пропозицію висловити подяку (доповідачу, головуючому тощо)

- to participate in the discusssion without vote брати участь в обговоренні без права голосу

- to pass a vote прийняти резолюцію/ пропозицію, яка ставилася на голосування

- to postpone a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування

- to proceed to a vote приступати до голосування

- to put to a popular vote поставити на всенародне голосування, провести референдум

- to put to the vote ставити на голосування

- to put a question to the voteon the question поставити питання на голосування

- to put off a vote відкласти/ відстрочити/ відтермінувати голосування

- to record a vote занести голосування в протокол засідання

- to reject a vote відхилити проект резолюції/ пропозицію

- to take a vote провести голосування

- to take a vote on the question поставити питання на голосування

- to take part in a vote брати участь в голосуванні

- to tell the votes підраховувати кількість голосів; проводити підрахунок голосів

- to transfer one's votes to smbd. передати отримані голоси комусь

- to win votes завоювати голоси; зібрати більше голосів на виборах, ніж раніше

- without a dissenting vote одноголосно

- without vote без права голосу; без права брати участь в голосуванні

- electoral vote голоси, подані членами колегії виборців (на президентських виборах в США)

- one man one vote ніхто не повинен мати більше одного голосу

- the question goes to the vote питання ставиться на голосування

- the vote was light амер. відсоток явки на вибори був низьким, багато утрималися від голосування

- the vote was unanimous рішення було прийнято одноголосно; всі голосували "за"

- the votes went for adjourning the question більшістю голосів було вирішено відкласти дане питання

II v

1. голосувати (за vote for, проти vote against)

2. обирати

- (into) to vote in the affirmative голосувати "за"

- to vote aye голосувати "за"

- to vote one's approval голосувати "за"; висловити голосуванням своє схвалення

- to vote article by article голосувати окремо по статтях, проводити постатейне голосування

- to vote en bloc голосувати в цілому (не вдаючись у деталі)

- to vote nay голосувати "проти"

- to vote against a candidate голосувати проти кандидата

- to vote for a candidate голосувати за кандидата

- to vote without debate голосувати без обговорення

- to vote on a draft resolution голосувати по проекту резолюції

- to vote on the motion as a whole проголосувати за пропозицію в цілому

- to vote in the negative голосувати "проти"

- to vote in the normal way голосувати у звичному/ звичайному порядку

- to vote against a proposal голосувати проти пропозиції

- to vote for a proposal голосувати за пропозицію

- to vote by proxy голосувати за дорученням

- to vote by roll-call голосувати поіменно, проводити поіменне голосування

- to vote by secret ballot балотувати, вирішувати таємним голосуванням

- to vote by a show of hands голосувати підняттям рук

- to vote by sitting and standing голосувати вставанням

- to vote smbd. into a committee вибирати когось членом комітету

- to vote on the text as submitted проголосувати текст в поданому вигляді/ поданій редакції

- to vote unanimously проголосувати одноголосно

- to vote viva voce голосувати усно

- to vote by "yes" and "no" голосувати відповідями "так" або "ні"

- to vote down провалити, відхилити (при голосуванні)

- to vote smbd. down провалити когось на виборах, не обрати (кандидата)

- to vote in обрати, вибрати (голосуванням)

- to vote through провести шляхом голосування

- the bill was voted through закон було прийнято (при голосуванні)

- he was voted in його обрали, він був обраний

1) черпа́к; ківш (тж. екскаватора)

2) сово́к, лопа́тка

3) мед. ло́жечка

4) sl. вели́кий куш (прибу́ток)

5) черпа́ння

6) котлова́н; запа́дина; загли́бина

7) sl. сенсаці́йна новина́ ( опублікована в газеті до її появи в інших газетах)

1) черпа́ти, заче́рпувати; виче́рпувати (звич. scoop up, scoop out)

2) копа́ти; вико́пувати

3) видо́вбувати, висве́рдлювати

4) опублікува́ти сенсаці́йне повідо́млення ( раніше за інші газети)

5) sl. зірва́ти куш

•

- scoop in

АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА - в широкому розумінні - вчення про природу (сутність) людини; у вужчому - течія в західноєвропейській, переважно нім. філософії, що склалася у пер. пол. XX ст. А. ф. як спеціальна галузь започаткована працями Щелера і Плеснера (кін. 1920-х рр.). Її виникнення пов'язане з кризою класичних уявлень про людину та зі спалахом людинознавчих пошуків у кін. XIX - на поч. XX ст., із здобутками біології, психології, етології, медицини та інших наук, а також з передчуванням небаченої проблематизації людського чинника у наш час. Найближчі філософські передумови А. ф. - філософія життя Дильтпея та Ніцше, ідеї Фройда, феноменологія Гуссерля, натурфілософія Дриша; вона також увібрала біопсихологічні розробки Ікскюля, Келера, потому Болька, Портмана, Бейтендейка, Лоренца. Ознакою кризового стану класичного людинознавства Шелер вважав наявність на поч. XX ст. трьох різновидів уявлень: 1) греко-християнських (про Адама, Єву, творіння, рай, гріхопадіння); 2) греко-античних (самосвідомість людини вперше підноситься до поняття про особливий статус її у світі; в основі всього універсуму вбачають надлюдський розум, до котрого причетна людина - єдина з усіх істот); 3) природознавчих й генетично-психологічних уявлень (людина - достатньо пізній підсумок розвитку Землі, істота, котра різниться од попередніх форм тваринного світу тільки ступенем складності поєднання енергій і здатностей, які вже частково наявні раніше). Відсутність єдності між окресленими уявленнями спричинилася до спроби "на якнайширшій основі дати новий досвід філософських антропологій" (Шелер), наснажений пантеїстичним поглядом на людину як найдивовижнішу істоту, здатну трансцендувати себе, завдячуючи духові. Водночас дух розглядається як незвідний до філософської рефлексії. А. ф. притаманне прагнення осмислити укоріненість людини у світ та її якісну специфіку, яка розглядається у єдності органічних, душевно-емоційних, пізнавальних можливостей, культурних та соціальних імплікацій. Досліджуючи феноменологію органічних форм, Плеснер розглядає як визначальну сутнісну ознаку людини її ексцентричність: постійне хитання між необхідністю пошуків відсутньої рівноваги зі світом та намаганням усунути рівновагу, вже досягнуту в культурі й суспільному житті. За Геленом, людина відкрита світові через свою біологічну непристосованість, котра долається завдячуючи доцільній діяльності, створенню штучного середовища у вигляді культури та суспільних інститутів. Визначаючи людину як "творця й витвір культури", Ротхаккер і Ландман намагаються уникнути соціологічного редукціонізму в тлумаченні культури та людської сутності, визначаючи біопсихічні передумови моральності тощо. У руслі провідних ідей А. ф. формувались релігійна антропологія (Хенгстенберг, Гаммер, Ранер та ін.), педагогічна антропологія (Левіт, Гелен, Ротхакер та ін.), культурна антропологія (Ландман, Ротхакер та ін.), політична антропологія (Лемберг, Фюслайн, Риффель, Кальтенбрунер, Арендт, Рикер та ін.), історична антропологія ("нові французькі історики", близькі до школи "Анналів"), лінгвістична антропологія тощо. У кін. 60-х - на поч. 70-х рр. XX ст. у Мюнхені друкується фундаментальна п'ятитомна "Філософська антропологія сьогодні" (Больнов та ін.). 80-ті рр. позначено інтенсивною взаємодією А. ф. та герменевтики (7-томне видання "Нової антропології" під ред. Гадамера та Фогелера). Багато концепцій А. ф. (про органічну недостатність людини, ексцентричність, сублімативність, про деструктивність соціуму щодо природних підвалин людського буття та ін.) засвідчують її націленість на критичний перегляд класичних людинознавчих уявлень. Тяжіючи до багатьох "заперечних" (термін Шелера) посткласичних теорій людини, А. ф., на відміну від них, прагне водночас зберегти неперервність новоєвропейської світоглядної традиції, смисловими віхами якої стали, зокрема, антропологічне розмірковування, з одного боку, Канта, з іншого - Фоєрбаха. У Канта взаємопов'язані три зрізи антропознавства: теоретична антропологія (пізнання людини та її здатностей, передусім психічних), прагматична (пізнання людини в її практичних намірах та діях), моральна (розглядає людину в стосунку до всього, що та повинна створити, керуючись мудрістю, згідно з принципами метафізики моральних норм). Сучасні філософські антропологічні уявлення тяжіють до поєднання "позитивної" та "негативної" (заперечувальної) тенденції (остання особливо вияскравлена у Ніцше). Гайдеггер кваліфікує всю традиційну філософську гуманістику як вияв антропоцентричної зарозумілості людини, яка піднесла власне життя до "командного статусу всезагальної точки відліку", перетворила світ на "несвіт", зробила саму себе заручницею - засобом для втілення власних проектів панування над світом. Фуко показує, як на зміну бінарній антропологічній структурі класичної доби, елементами якої є істина й омана, приходить"тринарна структура" сучасної доби: людина, її безумство та її істина; він акцентує на когерентності антиномій антропологічної думки ("Історія безумства у класичну добу"). Логічним завершенням подібних тенденцій стала настанова Больнова щодо "сутності людини" як "відкритого питання": стикаючись із все новими виявами розмаїття сутнісних рис, ми не можемо достеменно знати, чи йдеться про певну їх сумірність, чи про непозабуту суперечність І. сторія філософсько-антропологічної думки в Україні позначена домінуванням ідеї про "вкоріненість людини у буття" ("сродність", "природовідповідність" у Сковороди). Ця ідея розгортається у взаємодію "внутрішньої" та "зовнішньої" людини. Проте переважання інтравертної світоглядної настанови "кордоцентричного персоналізму" постійно актуалізує питання про поєднання останнього з "Фавстовим началом" (Хвильовий, Юринець у 20-ті рр., антропологічний поворот 60-х рр., репрезентований школою Шинкарука). Філософсько-антропологічні розвідки Кульчицького (Мюнхен) наснажені спробою поєднати всі погляди на людину, які дає, побіч філософії, синтез природничих та гуманітарних наук, релігія та мистецьке відтворення "людського". Враховуючи кризовий стан сучасної культури, особливого значення для розмислу набуває питання про взаємодію близького до органічності шару "ендотимної підвалини" та близького до духовності шару "персональної надбудови". Слідуючи за Шелером, Кульчицький обстоює взаємодоповнюваність спроб "спіритоцентричного" та "біоцентричного" вивчення людини. Переваги цих спроб особливо унаочнюються при розгляді расово-психічних, геопсихічних, історичних, соціопсихічних, культурноморфічних та глибинно-психічних чинників, які зумовлюють характерологію укр. народу. Кульчицький акцентує на тому, що загальнолюдське існує у конкретних постатях національних чи епохальних (пов'язаних з історичною добою) типів, формування яких зумовлене національними та епохальними ("історично-часовими") психічними структурами.